Lasselanta Lassequellëa

Пісня Айве про Осінь, що гуляє в золотому плащі й приносить в’янення листю, переписана Лотіель тенґвами.

 Lasselanta lassequellëa
 Vanta-lelya malinkollasse
 Aldëonissen sa nende an
 Lanta miste imík’ olbassen,
 Lilta liltale yo súre
 Viltala i lassi hesse.
 Lotiel i nilde lótion
 Líra i túluva Heskil,
 Mere kenien i lómesse
 Isil kiryala lumborissen,
 Ya antuva i olóri sen
 Lairéva entulessëo.






 Lasselanta lassequellëa
 Quanta kelya sír’ Endoresse,
 Lilta-lelya penda rávasse,
 Anta lassi nenin móresse:
 Lassi ornion i nillëa
 Nenissen ve lunti mallesse,
 Kiryala i háya nórenna
 Ëarissen pella ránesse -
 Eressëa vanya lóna, 
 Yasse lassi úvar fire
 Oiolairesse vorima:
 Sin i síre quilda líra.

Осінь, що приносить в’янення листю, ходить-ходить у золотому плащі по алеях, мокрих бо моросить дощик поміж гілля, танцює танець із вітром, котрий здіймає зів’яле листя. А Лотіель, яка так любить квіти, співає про те, що скоро прийде Зима, вона так хоче побачити як уночі пливе між хмар Місяць, котрий подарує їй сни про повернення літа.
Осінь, що приносить в’янення листю, наповнює ріку, що тече в Серединній землі, темної ночі танцює понад крутим берегом і дарує листя водам, листя дерев, котре наче човники плине у подорож по сріблястій доріжці на воді до далекого краю за морем, до прекрасного острова Ерессеа, де не в’яне листя серед вічного літа: ось про що тихо наспівує ріка.