Наступні етимологічні записки, які впевнено можна віднести до есе Ósanwe-kenta, датованого 1959-60 роками, і про які я не знав під час його публікації у Vinyar Tengwar 39 (Липень 1998), були знайдені серед купи паперів, котрих я ще не бачив.

Підстав вважати, що ці записки не є сучасні Ósanwe-kenta немає. Крім їх очевидної приналежності за змістом, вони ще й знаходились серед паперів, датованих, головним чином, кінцем п’ятдесятих років, це, наприклад, машинописний фрагмент есе Квенді й Ельдар, що також датується 1959-60 роками (див. XI:359).

Записки написані чорнилом на обох боках листа паперу, в порядку представленому тут, почерком, що спочатку чіткий і акуратний а до кінця стає поспішним, напруженим і нерозбірливим. Мої примітки після кожного запису в квадратних дужках. За довідками відсилаю читачів до редакторського тлумачника до Ósanwe-kenta.

sam розум, мислити, міркувати, усвідомлювати, sāma розум, sanwe мислення, думка (*sam-wē). ósanwe обмін думками (між двома samat). sanwekenda читання думок, sanwe-menta посилання думок, ментальне повідомлення.
[Етимології містять основу SAM- “об’єднувати, приєднувати”, з очевидно неспорідненим значенням. Стосовно двоїстої суті префікса ó- в Квенья див. XI:367. Щодо закінчення двоїни -t у samat *“пара розумів” пор. má-rya-t“її дві руки” (LR:368, R:67) і див. L:427 n.† і так звані відмінки з "Листа Плотца", VT 6:14.]

lat відкритий, неогороджений, що можна ввійти, latya відкривати що-небудь (тобто дозволяти зайти), lāta відкритий, не закритий, lătina означає радше свободу пересування, речі не оточені перешкодами.
[В Етимологіях є основа LAT- “простягатись відкритим”, звідки Q. latin(a) “відкритий, вільний, розчищений (про землю)”.]

ler вільний, незакріплений (про речі, що можна пересувати, або рухомі), що може рухатись за бажанням, безперешкодний, вільний, неприв’язаний, незакріплений, нестатичний, lerya звільняти, відпускати. lēra вільний, про осіб, lěrĭna про речі: що не охороняється, не утримується, чи не у "володінні".
[Див другий запис ler у кінці цих записок.]

ken бачити, дивитись, сприймати, спостерігати, помічати, kenda- пильно вдивлятись, але не “вартувати” а спостерігати якийсь час (для отримання інформації і т. п.). Часто вживається у значенні “читати”.
[Етимології подають основу KHEN-D-E- “око”. Пор. ken- “дивитись, бачити” (MC:222), і VT 39:32-33 s.v. kenta.]

men рухатись, направлятись (в напрямку, що мався на меті) menta посилати, змушувати йти (у бажаному напрямку).
[В Етимологіях є основа MEN- від якої походить Q. men “місце, місцевість”. Пор. o-mentie “зустріч чи місце зустрічі напрямків руху двох осіб”, XI:367, звідки omentielvo “зустрічі наших доріг”, там же, і LR:79; та yomenie “зустріч, збір” (трьох чи більше, що прийшли з різних напрямків), XI:407 n.1.]

nir бажання, намір, свідоме рішення йти, або щось робити. nīra індивідуальна воля, бажання (або можливість), nirme вияв бажання, волевиявлення.

pak закривати, зачиняти (протилежне lat): avalatya, pahta закритий, зачинений, усамітнений, недоступний для всіх.

khap в’язати, утримувати, впокорювати, позбавляти свободи, avalerya. kham. Пор. khep тримати, містити, утримувати, не пускати, не звільняти, володіти.
[Етимології містять основу KHAP- “огортати”. Значення згадки kham, що в рукописі одразу ж після khap, невідоме; може малось на увазі, що то альтернативна форма. В Етимологіях є KHAM- “сидіти”. З khepпор. S. ú-chebin “Я не маю (не лишила)” у linnod Ґільраені, LR:1036.]

lek випускати, відпускати, відв’язувати, дозволяти.
[В Етимологіях є основа LEK- ”відпускати, звільняти”. Пор. lehta ”вільний, відпущений”, VT 39:17-18.]

pol могти, мати фізичну силу й здатність [як у] “я можу це перестрибнути”, polin quete означає “я можу говорити (бо рот не затулений)”.
[Етимології дають основу POL-, POLOD- “фізично сильний”.]

isi знати, istan pole [отак, слід читати istan quete] = “я можу говорити (бо знаю мову)”.
[В Етимологіях є основа IS-, із якої Q. ista- “знати”.]

ler вільний робити, так: не обмежений (фізичними чи іншими обмеженнями), lerta quete [отак, слід читати lertan quete] = “я можу говорити бо не обмежений клятвою, таємницею, обов’язком”. Часом, коли маються на увазі не фізичні перешкоди, близьким за змістом є pol.
[Див. вище перший запис ler.]